Пончики дріжджові

Є такі десерти, які пахнуть святом ще до того, як потраплять на тарілку. Дріжджові пончики — саме з цієї категорії: м’які, пухкі, з ніжною скоринкою та солодкою глазур’ю, яка ледь хрустить, коли пончик ще теплий. Це той випадок, коли кухня перетворюється на маленьку пекарню, а настрій — на «ну ще один… і точно останній».

Нижче — максимально класичний і популярний підхід: дріжджове тісто, розстойка, фритюр і проста глазур. Якщо хочете — зробіть кільця, якщо хочете — круглі пончики з начинкою (джем, крем, згущене молоко).

Варіації

Пончики-кільця з глазур’ю — класика. Пончики з начинкою — вирізайте суцільні кружечки без отвору і наповнюйте після смаження джемом/кремом. Також можна обкачати готові пончики в цукрі з корицею замість глазурі — швидко і дуже «домашньо».

Секрети ніжності та смаку

1) Не перегрівайте молоко: воно має бути теплим, а не гарячим — так дріжджі працюють рівно й тісто піднімається красиво.

2) Найважливіше у фритюрі — температура олії. Орієнтир: приблизно 170–175°C; якщо олія холодна — пончики вберуть зайве, якщо надто гаряча — скоринка згорить, а середина буде сирою. Температуру часто тримають близько 170°C, а смаження займає близько 2 хв з кожного боку (залежить від розміру).

Поради щодо інгредієнтів

Борошно краще просіяти — тісто буде легшим. Вершкове масло додає «пекарного» аромату та м’якості. Для глазурі вистачить цукрової пудри і молока — вона швидко схоплюється і виглядає як у кав’ярні.

Дрібні кулінарні нюанси

Після вирізання пончики мають ще раз підрости — саме ця коротка розстойка робить їх пухкими. А коли смажите, не кидайте забагато штук одразу: олія охолоне, і результат буде «важкий».