Додаткова інформація
Каракатиці відомі людям з незапам'ятних часів. Можна навіть сказати, що вони внесли свій внесок у розвиток культури людства - протягом століть люди писали чорнилом каракатиць. Крім того, назва коричневої фарби на мові художників - " сепія " своїм походженням зобов'язана каракатиці, оскільки ця фарба теж виготовлялася з чорнила каракатиць. Крім чорнила , запас яких у каракатиць більше, ніж у інших головоногих, людина використовувала в їжу їх ніжне і дуже смачне м'ясо, а в господарстві з давніх давен використовувалася "кістка сепії " - внутрішня раковина каракатиці. Загін каракатиць входить до підкласу внутрираковинних головоногих молюсків, до якого належать всі (за винятком наутилусів) сучасні головоногі - восьминоги, кальмари, вампірофори. З обох сторін овальне і плоске тіло каракатиці з обох боків, наче облямівкою, оточене плавцем, який поділяється лише на задньому кінці тіла. Довжина тулуба від 2 до 50 см, маса деяких особин досягає 12 кг. У каракатиці - десять щупалець з двома -чотирма рядами присосок. Дуже смачне м'ясо каракатиць з тонким горіховим ароматом цінувалося в усі часи. Особливо великим попитом у гурманів користуються дрібні (від 20 г) каракатиці, з яких готують салати, закуски, піцу і шашлички.
